Екстрений адвокат при затриманні

З моменту фактичного затримання потрібно прямо заявити: «Вимагаю адвоката. До його прибуття пояснень не даю». За Конституцією затриманому мають безвідкладно повідомити мотиви затримання, роз'яснити права та надати можливість з моменту затримання користуватися правовою допомогою захисника. КПК також зобов'язує уповноважену особу негайно роз'яснити право на захисника, на медичну допомогу, на мовчання та на повідомлення інших осіб про затримання.

Крім того, уповноважена особа зобов'язана надати можливість негайно повідомити про затримання та місце перебування близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вашим вибором. Окремо вона зобов'язана безвідкладно повідомити орган, уповноважений на надання безоплатної правової допомоги.

Не кожне «доставлення» є законним. Без ухвали слідчого судді затримання допускається лише у передбачених КПК випадках: коли людину застали під час вчинення злочину або замаху, або безпосередньо після цього, якщо очевидець, потерпілий або сукупність явних ознак вказують, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Для захисту критично одразу зафіксувати точний час затримання, тому що за КПК людина вважається затриманою не з моменту складення протоколу, а з того моменту, коли її силою або підкоренням наказу змусили залишатися поруч з уповноваженою особою або у визначеному приміщенні. Саме від цього моменту обчислюються процесуальні строки.

Про затримання обов'язково складається протокол. У ньому мають бути зазначені місце, дата і точний час затримання, підстави затримання, результати особистого обшуку, заяви, клопотання або скарги затриманого, а також повний перелік його процесуальних прав та обов'язків. Копія протоколу має бути негайно вручена затриманому під розписку, а також направлена прокурору.

Перед підписом потрібно перевірити, чи відображені в протоколі ваші зауваження: вимога адвоката, скарги на тиск, зауваження про фактичний час затримання, відомості про застосування сили, обшук, вилучене майно та стан здоров'я. КПК передбачає, що зауваження та доповнення вносяться до протоколу до підписів учасників процесуальної дії.

На практиці найчастіша помилка в перші години — спроба «все швидко пояснити». За Конституцією та КПК людина не зобов'язана давати показання або пояснення проти себе, може в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання і має бути негайно повідомлена про це право. Уповноважена особа при затриманні зобов'язана роз'яснити, що затриманий може давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри.

Тому безпечна базова позиція до прибуття захисника така: підтвердити особисті дані, заявити про вимогу адвоката, не обговорювати обставини справи, походження речей, листування, поїздки, контакти та інші факти, які потім можуть бути використані обвинуваченням.

Строк затримання без ухвали слідчого судді не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. При цьому не пізніше 60 годин затриманий має бути або звільнений, або доставлений до суду для розгляду клопотання про запобіжний захід. Конституція також вимагає, щоб обґрунтованість тимчасового тримання під вартою була перевірена судом протягом 72 годин.

Це один з ключових контрольних рубежів. Якщо фактичний час затримання вказано пізніше реального, сторона обвинувачення штучно «зсуває» строк і отримує додатковий час. Тому фіксація реального моменту затримання — не формальність, а основа для перевірки законності подальшого тримання під вартою.

Якщо при затриманні застосовувалася сила, є скарги на самопочуття, болі, хронічні захворювання або стресове погіршення стану, потрібно одразу вимагати лікаря та медичну фіксацію. КПК прямо зобов'язує відповідальну службову особу забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я затриманого.

Та сама відповідальна службова особа зобов'язана забезпечувати належне поводження із затриманим, вести запис усіх дій з його участю, а при виявленні порушень прав, катувань, жорстокого або нелюдського поводження — негайно вживати заходів до їх припинення та письмово повідомляти прокурора.

Кожен затриманий має право в будь-який час оскаржити своє затримання в суді. Слідчий суддя зобов'язаний реагувати, якщо є ознаки позбавлення волі без належних правових підстав, перевищення граничного строку або затягування доставки до суду. Більше того, суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган влади не доведе наявність передбачених законом підстав для затримання.

Якщо людина заявляє в суді про насильство під час затримання або утримання, слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати цю заяву, забезпечити безвідкладне судово-медичне обстеження, доручити перевірку викладених фактів та вжити заходів безпеки. Суддя також зобов'язаний вжити заходів для забезпечення захисником та відкласти розгляд, якщо особа хоче залучити адвоката.