Огляд ККС ВС за липень 2026: затримання, огляд і допустимість доказів

Що встановлює закон

Стаття 63 Конституції України захищає право не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів і гарантує право на захист. Статті 18 і 20 КПК України деталізують свободу від самовикриття, право мовчати та користуватися правничою допомогою захисника.

За ст. 86 КПК доказ є допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому Кодексом. Стаття 87 вимагає виключати докази, здобуті внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, зокрема через порушення права на захист або права не відповідати на запитання. Однак КПК не встановлює правила, за яким кожна неточність протоколу чи будь-яке відхилення від процедури автоматично робить усі пов’язані докази недопустимими: суд має визначити конкретне порушення, захищене право та зв’язок із доказом.

Статті 207–208 КПК визначають підстави затримання без ухвали суду, допускають обшук затриманої особи з дотриманням правил Кодексу та вимагають негайно роз’яснити підстави, право на захисника і право мовчати. Протокол затримання має містити точний час, підстави, результати особистого обшуку, заяви та скарги затриманого.

Стаття 233 захищає житло та інше володіння особи, а ч. 2 ст. 237 підпорядковує огляд такого володіння правилам обшуку. Водночас ст. 237 дозволяє огляд місцевості, приміщення, речей, документів і комп’ютерних даних та надає слідчому чи прокурору право застосовувати фото-, звуко- або відеозапис. Тому спочатку потрібно правильно визначити, яку саме дію проведено і чи є конкретне місце житлом або іншим володінням цієї особи.

За ст. 214 досудове розслідування загалом починається після внесення відомостей до ЄРДР, а до такого внесення допускаються лише прямо визначені винятки. Стаття 271 окремо регулює контроль за вчиненням злочину, зокрема контрольовану та оперативну закупку, і вимагає належного рішення прокурора.

Що випливає із судової практики

Верховний Суд оприлюднив огляд практики ККС ВС за липень 2026 року 17 серпня 2026 року. Самі постанови, відібрані нижче, датовані 30 червня — 28 липня 2026 року. Це важливе розмежування: серпень є датою офіційної публікації огляду, а не датою кожного рішення.

1. Затримання, особистий обшук і відсутність захисника

Перша судова палата ККС ВС у постанові від 30 червня 2026 року у справі № 944/5639/20, провадження № 51-4874км24, розглянула затримання за статтями 207–208 КПК та особистий обшук. За встановлених обставин показання затриманого не використовували, а відсутність захисника під час несподіваної події не вплинула на властивості вилучених речових доказів. Присутність окремих осіб протилежної статі без дій, що принижували гідність, суд також не визнав настільки істотним порушенням, щоб виключити докази.

Цей висновок не означає, що адвокат не потрібен після затримання або що будь-який особистий обшук без захисника законний. Суд оцінив конкретний спосіб отримання речей, відсутність самообвинувальних показань і фактичний вплив порушення. У цій же постанові палата окремо оцінила повноваження слідчих під час невідкладних дій за сукупністю матеріалів, а не лише за часом оформлення постанови про групу.

2. Самовикриття не стає допустимим через завантаження відео на YouTube

Перша судова палата ККС ВС у постанові від 2 липня 2026 року у справі № 591/3720/24, провадження № 51-1461км26, визнала недопустимим відеозапис інтерв’ю з військовополоненим. Особа перебувала в ізоляції під контролем органів влади, захисника не було, а доступ до режимного об’єкта і запис відбулися за сприяння державних органів. Суд наголосив: допустимість визначає не пізніша форма фіксації слідчим відкритої вебсторінки, а законність джерела та обставин первинного отримання відомостей.

Висновок стосується саме встановленої ситуації контролю, ізоляції та обходу гарантій ст. 63 Конституції і ст. 18 КПК. Він не робить будь-яке інтернет-відео недопустимим.

3. VIP-кімната банку не стала володінням клієнтів автоматично

Друга судова палата ККС ВС у постанові від 28 липня 2026 року у справі № 591/5513/16-к, провадження № 51-1454км26, перевірила огляд VIP-кімнати для переговорів у відділенні банку. За матеріалами справи кімната була додатковим безкоштовним сервісом для VIP-клієнтів, а користування не створювало рівня приватності, притаманного житлу чи службовому приміщенню у володінні особи. Тому суд не встановив порушення недоторканності житла або іншого володіння.

Це не універсальна характеристика всіх переговорних кімнат. Вирішальними є режим доступу, правова підстава користування, фактичний контроль, звичка повертатися, зберігання речей та інші обставини конкретного приміщення.

4. Відеозапис огляду місця події не є безумовним обов’язком

Перша судова палата ККС ВС у постанові від 30 червня 2026 року у справі № 354/924/23, провадження № 51-343км26, виходила з ч. 7 ст. 237 КПК: під час огляду слідчий або прокурор має право проводити відеозапис. У тій справі проводили фото- й відеофіксацію, протокол зачитали учасникам, поняті його підписали, а зауважень не надійшло. Суд не визнав протокол недопустимим лише через довід про момент початку відео.

Не можна переносити цей висновок на обшук житла, для якого діють інші правила фіксації, або на випадок, де матеріали не підтверджують зміст і послідовність дії.

5. Окрема оперативна закупка потребує належної процесуальної основи

Третя судова палата ККС ВС у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 712/9254/20, провадження № 51-185км26, оцінила повторну оперативну закупку. Її провели на підставі постанови з первинного провадження, а відомості про окреме правопорушення внесли до ЄРДР лише після закупки. За встановленої процесуальної історії палата визнала це істотним порушенням КПК і закрила провадження щодо відповідних епізодів за недоведеністю достатніми доказами.

Висновок не скасовує контроль за вчиненням злочину як інструмент. Він вимагає перевіряти, чи охоплює рішення прокурора конкретний захід, чи існувало належне провадження та коли внесено відомості до ЄРДР.

Покроковий алгоритм

Типові помилки

Практичне значення огляду

П’ять постанов показують дві різні моделі оцінки. Формальний недолік не завжди змінює властивості доказу: суд перевіряє його істотність і вплив на конкретне право. Але коли незаконність стосується самого джерела відомостей — примусового самовикриття або НСРД без належної процесуальної основи — наслідок може бути визначальним.

Для захисту це означає, що найсильніше заперечення поєднує точну норму, повний фактичний запис і пояснення, як саме порушення створило або змінило доказ. Окрема постанова ККС ВС допомагає сформувати аргумент, але не замінює аналіз матеріалів конкретного провадження.