Хто має право проводити обшук і як перевірити повноваження
Коротка відповідь
Ухвалу про обшук житла або іншого володіння виконує слідчий чи прокурор, належно визначений у конкретному провадженні. Оперативні працівники та спеціалісти можуть бути залучені, але не повинні самостійно керувати обшуком замість уповноваженого виконавця. До початку пошуку попросіть назвати посаду, ПІБ і процесуальну роль, звірте ухвалу, а всі сумніви щодо повноважень зафіксуйте у відео й протоколі без фізичного опору.
- Опубліковано
- Юридично перевірено
- Автор
- Віталій БессоновАдвокат, свідоцтво № 1893 від 18.02.2015
Покроковий алгоритм
- 1Одразу викличте адвоката, попросіть кожну службову особу назвати ПІБ, посаду, орган і процесуальну роль та зафіксуйте відповіді
- 2Отримайте копію ухвали й звірте номер справи, адресу, строк, предмет пошуку та особу, яка подавала клопотання; не ототожнюйте заявника з єдиним можливим виконавцем
- 3Запитайте слідчого або прокурора, яким рішенням його визначено у провадженні, та попросіть показати документ або назвати реквізити; відсутність показу не долайте силою, а фіксуйте
- 4Спостерігайте за фактичними ролями: хто дає команди, відкриває приміщення, шукає, вилучає, пакує майно та складає і підписує протокол
- 5Перед підписанням вимагайте зазначити всіх учасників і внесіть конкретні зауваження про сумнівні повноваження, фактичні дії та відмови; збережіть копію протоколу, відео й власну хронологію
Що встановлює закон
Статті 37 і 39 КПК України розмежовують організаційні рішення у конкретному кримінальному провадженні. Прокурора або групу прокурорів визначає керівник відповідного органу прокуратури, а слідчого чи групу слідчих — керівник органу досудового розслідування. Тому службове посвідчення підтверджує особу і посаду, але саме по собі не доводить процесуальних повноважень у конкретному провадженні.
Стаття 235 КПК вимагає, щоб ухвала про дозвіл на обшук містила відомості про прокурора або слідчого, який подав клопотання. Це відомості про заявника, а не закритий перелік майбутніх виконавців. Частина 1 ст. 236 КПК встановлює спеціальне правило: ухвалу може виконати слідчий чи прокурор. Для участі можуть бути запрошені учасники провадження і спеціалісти; до місця обшуку на будь-якій стадії мають допустити захисника або адвоката з підтвердженими повноваженнями.
Стаття 40 надає слідчому право проводити слідчі дії та доручати їх оперативним підрозділам у випадках, встановлених КПК. За ст. 41 оперативні підрозділи загалом діють за письмовим дорученням і не можуть самостійно ініціювати процесуальні дії. Як співвідносяться ці загальні положення зі спеціальною нормою ст. 236 саме щодо виконання ухвали на обшук, роз’яснив Верховний Суд.
Перед початком виконання ухвалу повинні пред’явити володільцю або іншій присутній особі та надати копію. Водночас КПК прямо не зобов’язує вручати на місці копію постанови про визначення слідчого чи групи. Її можна попросити показати або назвати реквізити, але повну перевірку повноважень адвокат часто проводить пізніше за матеріалами провадження.
Матриця ролей під час обшуку
Покроковий алгоритм
Що випливає із судової практики
ОП ККС ВС у постанові від 6 грудня 2021 року у справі № 663/820/15-к, провадження № 51-2075кмо20, застосувала системне тлумачення статей 40, 235 і 236 КПК. За обставин справи обшук житла фактично провів старший оперуповноважений без участі слідчого. Об’єднана палата дійшла висновку, що виконання ухвали покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути передоручене оперативному підрозділу.
Це не означає, що прізвище кожного можливого виконавця має бути в ухвалі. Третя судова палата ККС ВС у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 335/4728/19, провадження № 51-186км19, підтвердила право проводити обшук слідчому, який входить до належно визначеної групи, хоча клопотання подавав інший слідчий. Перша судова палата у постанові від 3 жовтня 2023 року у справі № 487/5033/18, провадження № 51-3974км19, окремо вказала, що залучення оперативних працівників під час обшуку, який проводить слідчий за участю прокурора та інших осіб, може мати організаційний характер.
Інша межа відображена в постанові Третьої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2023 року у справі № 759/23184/20, провадження № 51-5026км23. У тій справі наявне доручення одному слідчому не підтверджувало повноважень інших слідчих, а документів про визначення групи не було. ККС погодився, що за встановлених обставин отримані ними докази не могли вважатися допустимими.
Ці постанови не створюють автоматичного правила для будь-якої присутності оперативника або будь-якої розбіжності в прізвищах. Для оцінки потрібно зіставити ухвалу, постанови про визначення слідчих і прокурорів, протокол, безперервний відеозапис та фактичну роль кожної особи.
Як сформулювати зауваження
Фіксуйте спостережуваний факт, а не остаточний юридичний висновок. Наприклад: «Прошу зазначити у протоколі, що о 09:42 пошуком у кабінеті, відкриттям шафи та вилученням ноутбука керував працівник, який назвався оперуповноваженим; на моє прохання назвати уповноваженого слідчого та підставу його участі відповіді не надано». Остаточну оцінку повноважень формують після отримання документів.
Типові помилки
Що зробити після обшуку
Передайте адвокату копію ухвали, протокол, опис вилученого, відео та список усіх присутніх. Під час доступу до матеріалів потрібно перевірити постанови про визначення слідчого або групи, прокурора або групи прокурорів, письмові доручення, підписи в протоколі й повний запис обшуку. Лише після цього можна обґрунтовано вирішувати питання про заперечення щодо допустимості доказів чи інший процесуальний спосіб захисту.
Норма закону та судова практика
Що встановлює закон
- Кримінальний процесуальний кодекс України — ст. 37, 39–41, 104, 235–236
Що випливає із судової практики
ОП ККС ВС у постанові від 06.12.2021 у справі № 663/820/15-к розмежувала виконання ухвали та допоміжну участь: виконувати ухвалу має слідчий або прокурор, а не оперативний підрозділ. Водночас подальша практика допускає участь оперативних працівників під керівництвом належно визначеного виконавця та проведення обшуку іншим слідчим із групи; оцінка залежить від фактичних ролей і документів конкретного провадження.
Офіційні джерела
- ЗаконКримінальний процесуальний кодекс України — ст. 37, 39–41, 104, 235–236
- Практика ВСАктуальний огляд ККС ВС щодо огляду та обшуку — рішення 2020–2025 років
- Практика ВСПостанова ОП ККС ВС від 06.12.2021 у справі № 663/820/15-к
- Практика ВСПостанова Третьої судової палати ККС ВС від 05.07.2023 у справі № 335/4728/19
- Практика ВСПостанова Першої судової палати ККС ВС від 03.10.2023 у справі № 487/5033/18
- Практика ВСПостанова Третьої судової палати ККС ВС від 30.10.2023 у справі № 759/23184/20
- РеєстрЄдиний державний реєстр судових рішень
- РеєстрБаза правових позицій Верховного Суду
Поширені запитання
Хто за КПК може виконувати ухвалу про обшук?
Частина 1 ст. 236 КПК називає слідчого або прокурора. Судова практика вимагає, щоб ця особа була належно визначена у конкретному провадженні. Оперативні працівники можуть допомагати, але не підміняти уповноваженого виконавця.
Чи повинен виконавець бути зазначений в ухвалі?
Ні. Стаття 235 КПК вимагає зазначити слідчого або прокурора, який подав клопотання. ККС ВС у справі № 335/4728/19 підтвердив, що обшук може провести інший належно визначений слідчий або прокурор; його повноваження перевіряють за матеріалами провадження.
Чи можуть оперативні працівники шукати й вилучати речі?
Їх участь можлива як організаційна допомога під керівництвом слідчого або прокурора. Якщо ж оперативний працівник фактично самостійно виконує ухвалу без уповноваженого слідчого чи прокурора, це інша ситуація, яку ОП ККС ВС у справі № 663/820/15-к оцінила як неналежне виконання.
Чи зобов’язані показати постанову про групу слідчих на місці?
КПК прямо зобов’язує пред’явити ухвалу про обшук і надати її копію, але не встановлює окремого обов’язку вручити на місці постанову про групу слідчих. Попросіть назвати підставу повноважень, зафіксуйте відповідь або відмову, а адвокат перевірить документ у матеріалах провадження.
Чи робить сумнів у повноваженнях усі докази недопустимими?
Ні. Потрібно встановити, хто фактично керував обшуком, які документи визначали слідчого або прокурора, яку роль мали інші особи та як порушення вплинуло на отримання доказів. Наслідок оцінює суд за матеріалами конкретного провадження.